Почати не означає вижити

Дуже ілюстративна ситуація (не помітна навіть для авторів матеріалу) описана у фронтлайнері про ветерана війни, який відкрив (на грант від держави) у Борисполі своє кафе з продажу виготовленого м'яса BBQ, ковбасок та бургерів, купивши для бізнесу обладнання.

Судячи з фото основне обладнання це — смокер BBQ, є і магазинне — вітрини: тепла і холодильна (може — холодильник). Далі, з того, що зрозуміло — є вакууматор і кавоварка, якісь меблі, в тому числі і кухонні, гастроємності, інше начиння, посуд, звісно ж є і ваги. Є два співробітники, бо умови цього гранту передбачають його «повернення» у вигляді податків із заробітної плати працюючих. Ветерану за планом гранту нав'язали двох робітників.

Серед проблем, які ми почули від власника: по-перше, це робочі місця, за які тепер (через збільшення податків) доведеться більше «сплачувати», а по-друге, відсутність «юридичного супроводу від держави». Це реально круто. Ми в 7 Смаків так і не змогли собі уявити, як він (цей супровід) взагалі повинен виглядати. Наш власник-ветеран скаржиться на те, що «постійно набиває гулі через відсутність досвіду в сфері бізнесу, а ділитися секретами ніхто не хоче». Ті, від кого він очікує допомоги ніколи не займалися власним бізнесом, вони не володіють жодними секретами окрім теорії, з якою власник бізнесу може самостійно ознайомитись в книжках або Інтернеті.

Але, на нашу думку, цінніше цих «гуль» в нього нічого не буде, бо особистий досвід і пам'ять поганого — найкраще з того, що отримує бізнесмен, особливо на початку шляху.

Власник зізнався, що «бізнес-ідею йому розписали в центрі зайнятості». Ви це уявляєте? До речі саме з цього проблеми і починаються, бо це не твоя ідея.

З самого початку не був створений план задумки, відкриття та розвитку проекту, динамічні показники якого повинні вираховуватися на кожному етапі і допомагати власнику або рухатися вперед, своєчасно корегуючи роботу закладу, або приймати рішення про зміни чи припинення.

Звісно, що на старті не було зроблено жодних необхідних розрахунків можливих сценаріїв розвитку бізнесу, а відповідно і планів щодо негайної реакції на негативні результати, бо просто купити обладнання за кошти гранту не значить отримати успішний старт. До того ж наш шановний ветеран вже безумовно отримав травматичний досвід бізнесмена-початківця, але поки залишився не те щоби авантюристом (це корисна риса для підприємця), а найімовірніше романтиком, мрійником, бо вважає, що «краще переїхати до Києва, там бізнес буде приносити більше прибутку». А витрати які він буде приносити в Києві? А на яку аудиторію він там буде працювати? А де її (цю аудиторію) там взяти? А відносини (і вимоги) з київською владою точно будуть інші — більш затратні та муторні.

Ми нічого не радимо людині, бо не маємо даних, не знайомі з документацією проекту та реальною бізнесовою ситуацією. Але рекомендували б йому озирнутися навкруги. Може київську аудиторію можна отримати і в Борисполі, якщо залучити її гарним продуктом та, можливо місцем, де ця київська аудиторія, наприклад, якось з'являється в районі Борисполя. Може їде до себе в заміський будинок, на відпочинок, на літак/з літака...

Вирахувати місце, порахувати скільки на цих шляхах саме такої аудиторії, та розрахувати усі інші бізнес-показники, бо сам продукт перспективний. А коли піде, то тоді вже можна буде думати про рух до аудиторії Києва, з розрахунками саме для київського розташування та бізнесування. Між іншим може так вийти, що Київ виявиться не вигідним для такого бізнесу, як бізнес-середовище.

Гарного всім бізнесу, гарних ідей і їхніх реалізацій. Ваші 7 Смаків.