Де гроші, Зін?

Пишу не в щоденник під впливом новини, яку прочитала в одному американському виданні. Для мене не було неочікуваним, що рушійна сила вільної економіки – це малий і середній бізнес. Наприклад, в США біля 90% цієї економіки складає саме прошарок невеличких бізнесменів, але вчорашня новина не давала мені спати.

Уявіть – 64% відсотки ВВП цієї великої країни складають гроші сімейного бізнесу, сімейного, Карл! Це бізнес, в якому зайняті чоловік і дружина, може, ще хтось з дітей (але не завжди, бо там діти рано стають дорослими та самостійними й відходять від батьків). Уявили? Дві-три людини, з зовсім невеличким бізнесом, тримають на своїх плечах велич й силу цього колоса.

Але (моє вже відоме «але») в мене знову виникло гидке питання: «А де в цьому ВВП всі ці трильйонні мега-супер-пупер компанії, які виробляють такі необхідні всьому світу речі?». Ті компанії, в яких працюють красиві й відомі мільярдери-засновники? Вони, що зовсім нічого не дають національному бюджету, окрім робочих місць та й виходить, що й не дома, а десь за межами країни, бо де ті податки на зарплатню їхніх робітників?

Ваша спостережлива та недобра, Солоха