Анекдот швидкого обслуговування

Не втрималася, побачила новину (не буду вказувати про кого й де це, бо не хочу зайвої реклами цієї гидоти, але оцінить красу моменту), що мережа швидкого обслуговування (людською мовою – фаст-фуд, поховальна їжа для тих, хто поспішає на той світ) подає до суду на оператора віртуального бренду (людською мовою – темна кухня з доставкою бажаючим померти від шлункових захворювань, такий саме фаст-фуд, але без «ресторанів» швидкої видачі), який, на її думку порушив її «права автора», вводячи в оману споживачів своєю продукцією, яка начебто вироблена цією мережею, а насправді не вироблялася ними, а була вироблена самим віртуальним брендом.

Ваша прискіплива Солоха