Україна вступила, але взуття не вимила

Хроніки Солохи

Коли читаєш такі новини, починає нити поперек, бо здається, що совєтській союз нікуди не пішов, залишився в підвалі й звідти смердячи, кожного вечора виповзає, щоб змінити обісраний папмерс й залишити його перед входом до ресторану.

Зараз процитую: «Україна приєдналася до європейської спільноти національних асоціацій галузі гостинності. Про це повідомила прес-служба за результатами прес-конференції Голови Державного Агентства з розвитку туризму України (ДАРТ) Мар'яни Олеськів і Президента Асоціації готелів і курортів України (UHRA) Ірини Сідлецької. Зараз HOTREC об'єднує 46 національних асоціацій, що представляють інтереси сектора HoReCa в 34 європейських країнах». Все не витримую більше, вже починаю кричати від щастя: «Ура-а-а!».

Ви працюєте в моїй галузі, а ви? Вам ці (вищеназвані) асоціації допомагали хоч раз? Мені теж, причому і в Європі я робила все сама, нижче розкажу як. Але тепер, щоб ви розуміли обсяг досягнення, ви – невдячний ресторатор та ви – заздрісний готельєр, через це приєднання отримуєте фантастичне й незбагненне надбання: оновлення законодавчої бази (санітарні та гігієнічні норми і правила); запозичення кращих адаптивних практик з контролю безпеки (пожежної, санітарної) в установах HORECA; підвищення ефективності і рентабельності бізнесу; запозичення кращих стандартів професійної підготовки молоді.

Все, більше не хочу цитувати ці комсомольські кричалки. Краще розповім як це відбувається у випадку зі мною, а потім скажу нащо їм ці всі комсомольські асоціації (якщо не знаєте, а якщо знаєте, то не будете читати). Отже, кожного разу, коли змінюються на ринку умови – пожежні, гігієнічні, законодавчі тощо, що регулюють HoReCa (це отак пишеться, а не так, як в цитатах «поважних» асоціацій нероб) я шукаю навчальні центри з кристальною репутацією й йду туди сама й тягну насильно ключові фігури. Щоб ви розуміли, мені потрібні центри, які не тільки сертифікують та навчають, але й дають певну кваліфікацію на навчання інших, щоби я, за встановленою процедурою, змогла навчати всю свою команду. А що стосується роботи з відвідувачами та налагодження процесів в закладі – це вже самостійне постійне навчання (світовий досвід ніхто не відміняв), власний досвід та його рівні (так звані скілзи).

Тепер з приводу всіх цих комсомольських об’єднань – єдине, що вони можуть вам «дати» це – збір членських внесків на своє утримання й все, крапка. Тепер, якщо ви не впевнені у правильності своїх дій в своїх таки закладах, то найміть (іноді, тоді, коли не впевнені) незалежних фахівців на перевірку процесів, вміння персоналу тощо, тільки шукайте гарних аудиторів, отримайте їх поради, впровадьте (або не погодьтеся, впроваджуйте своє) та рухайтеся далі.

Я вас кохаю та закликаю не вступати ні в які групи, асоціації, клуби, колгоспи й іншу фігню, бо це не вони вам потрібні, а ви їм, зрозумійте це. В них немає ані ресторанів, ані готелів, тільки ви та ваші гроші, гоніть їх в шию, як отих жебраків, Ваша Солоха